Східно-європейська «Країна сонця, що сходить»

Опублiковано 14.11.2010

Україна є країною з пострадянського простіру та Східної Європи, яка дуже динамічно розвивається з точки зору використання відновлюваних джерел енергії. Наша країна поки не може конкурувати з Чехією за обсягом сонячної генерації, однак, урядова підтримка і дія стимулюючого тарифу (feed-in-tariff) відкривають широкі можливості як для виробників сонячних батарей, так і для девелоперів і інжинірингових компаній.

Про історію, поточний стан і перспективи українського ринку альтернативної енергетики і сонячної енергетики, зокрема, Cleandex сьогодні розмовляє з Лукомським Дмитром Васильовичем, кандидатом технічних наук, генеральним директором ТОВ “Авенстон”. Компанія спеціалізується на впровадженні проектів з використанням енергоефективних технологій та відновлювальних джерел енергії.

ІАА Cleandex: Розкажіть, якими є області компетенції Вашої компанії на ринку альтернативної енергетики?

Лукомський Д.В.: В даний час наша група фокусується на реалізації проектів в галузі відновлювальної енергетики та енергоефективних технологій. Спочатку ми прийшли в цю сферу з сонячної енергетики, яка і тепер залишається для нас ключовим і найбільш перспективним напрямком. Цим бізнесом ми почали активно займатися ще в 2009 році. Але якщо говорити про реальний практичний досвід нашої команди, то відлік можна починати з 2001 року, коли за участі наших фахівців було запущено перше в Україні виробництво фотоелектричних перетворювачів і сонячних батарей.

Крім фотовольтаїки, велику увагу компанія приділяє вітроенергетиці, системам опалення на базі теплових насосів, геліоколекторів і енергозберігаюче освітлення. Ми пропонуємо своїм клієнтам комплексні інженерні рішення, які зазвичай гнучко поєднують кілька різних технологій, дозволяючи отримати максимум вигоди від використання «альтернативних» рішень і залишитися при цьому в рамках розумних витрат з прийнятною окупністю.

ІАА Cleandex: Які основні події останніх років, які вплинули на розвиток українського ринку альтернативної енергетики, Ви могли б відзначити. Поясніть, будь ласка, суть державних заходів підтримки «зеленої» генерації.

Лукомський Д.В.: Звичайно ж, ключовою подією стало прийняття змін до закону “Про електроенергетику”, які ввели в наш побут поняття «зеленого тарифу» і стимулювали реалізацію відповідних проектів, у першу чергу — у вітроенергетиці, генерації електроенергії з біомаси та малої гідроенергетиці. Що стосується сонячної енергетики, то, незважаючи на найпривабливіший рівень стимулюючого тарифу, до осені 2010 року ринок перебував у стані очікування. У багатьох гравців була невпевненість, чи вдасться фактично отримати заявлений рівень тарифу і які будуть практичні механізми задекларованої компенсації. Але після введення в експлуатацію перших двох сонячних електростанцій в Криму, а потім в кінці року — ще однієї у Вінницькій області, ринок істотно пожвавився.

Наприкінці минулого року була прийнята ще одна важлива зміна в Українському законодавстві. Норма, що частка матеріалів і комплектуючих виробів українського виробництва в сонячних модулях, які використовуються при будівництві сонячних електростанцій, повинна становити не менше 30 відсотків, не вступила в силу, а була відкладена на один рік. Ця зміна, хоча і є спірною, найбільш значно вплинуло на короткострокові тенденції ринку сонячної енергетики в нашій країні. Багато проектів, які планували запуск власного виробництва сонячних батарей і подальше будівництво сонячних електростанцій, були скорочені на користь тільки генеруючого бізнесу.

Також не можна не відзначити запуск в кінці минулого року інвестиційної програми USELF об’ємом до 50 млн євро, здійснюваної Європейським Банком Реконструкції та Розвитку для сприяння реалізації проектів з використанням відновлюваних джерел енергії в Україні. Цільові проекти включають всі форми генерування електроенергії з використанням поновлюваних джерел енергії, включаючи енергію води, вітру, біомаси, біогазу та сонця. Прихід такого помітного гравця як ЄБРР став подією, які ще раз підтвердили привабливість і перспективність даної галузі.

ІАА Cleandex: Спочатку поговоримо про промислову генерацію електроенергії. Які заходи підтримки надає уряд країни девелоперам великих станцій? Чи є інтерес з боку приватного капіталу? Наскільки рентабельний сьогодні цей вид діяльності?

Лукомський Д.В.: Підтримка держави виражається не тільки в прийнятті «зеленого тарифу», але й у звільненні обладнання для електростанцій, що працюють на відновлюваних джерелах енергії, від ввізного мита та ПДВ. Однак на відміну від тарифу, який затверджується Національною комісією з регулювання електроенергетики України, ця преференція набуває чинності тільки після спеціальної постанови Кабінету Міністрів.

Що стосується приватного капіталу, то його інтерес відчувається також досить добре. Кількість запитів значно зросла після того, як було відкладено вимогу, стимулюючу використання вітчизняних комплектуючих для сонячних електростанцій. Це дало більше можливостей інвесторам по комплектації електростанцій та поліпшення фінансових показників проектів.

Якщо говорити про рентабельність, то тут все сильно залежить від специфіки конкретного проекту. Наприклад, у проектах будівництва сонячних електростанцій при використанні кредитного фінансування власник проекту може розраховувати на повернення інвестицій протягом 3-4 років з IRR близько 25-30%. За вітровим електростанціям ситуація дещо більш приваблива, що пов’язано, в першу чергу, з меншим розміром питомих капітальних інвестицій в проект.

ІАА Cleandex: Наприкінці минулого року глава Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання природних ресурсів (НАЕР), Микола Пашкевич, заявив про те, що в 2011 році інвестиції в проекти вітро- та сонячної енергетики складуть 400 млн євро. Чи реальна, по-Вашому, ця цифра? Прокоментуйте, будь ласка, заяву щодо будівництва 2 ГВт потужностей у Криму.

Лукомський Д.В.: Давайте оцінимо ці цифри. Сьогодні 1 МВт встановленої потужності при будівництві сонячної електростанції обходиться приблизно в 3 млн. євро. А в Україні вже заявлено таких проектів більш ніж на 300 МВт. Звичайно, не всі ці потужності будуть введені в експлуатацію в 2011 році, але навіть відомі нам проекти вимагають вкладень близько 150-250 млн. З іншого боку, обсяги потужностей вітроелектростанцій, що вводяться, значно більші, ніж по сонцю. Тому озвучена цифра мені здається цілком реальною. Принаймні, помилки в порядках в ній немає.

Що стосується проектів у Криму, то тут наша позиція більш стримана. По-перше, оголошені масштаби дуже великі навіть для більш розвинених в порівнянні з Україною або державами СНД. По-друге, ми провели власний аналіз і вважаємо, що реалізація навіть третини від заявлених в Криму проектів неможлива без істотної модернізації енергомереж. А це вже набагато більші гроші та інші масштаби. Такі проекти можна реалізувати тільки за всебічної підтримки держави (реальної, а не декларативної) і за досить тривалий період часу. Крім того, потреби півострова в електроенергії мають свої межі, а питання виведення надлишку потужностей на материк залишається відкритим. Саме з вищезгаданих причин у проектах сонячних електростанцій ми орієнтуємося в першу чергу на південні регіони країни, але не на Крим.

ІАА Cleandex: Чи існують ще будь-які відомі Вам проекти будівництва на Україні сонячних т вітрових електростанцій?

Лукомський Д.В.: Звичайно, ми знаємо про багато таких ініціатив. Практично всі великі проекти широко відомі і висвітлені в пресі. Щодо менших проектів, то ситуація інакша — часто їх власники не хочуть афішувати власні плани завчасно. Тому я не буду називати конкретні проекти. Можу тільки сказати, що наша компанія вже бере участь у будівництві сонячної електростанції дахового типу сумарною встановленою потужністю в кілька МВт. Крім того, намічається будівництво кількох невеликих гібридних вітро-сонячних електростанцій в різних регіонах країни.

ІАА Cleandex: Внутрішний ринок, що раптово з’явився, обсягом у декілька сот мільйонів доларів, не міг не викликати дефіциту його професійних учасників. За рахунок чого вдається компенсувати брак досвіду в реалізації великих проектів? Наскільки активно в країні працюють іноземні інжинірингові компанії?

Лукомський Д.В.: Це дуже важливе й актуальне питання. Насправді до недавнього часу в країні не було побудовано жодної сонячної електростанції, і відповідного досвіду у місцевих гравців практично немає. Тому всі намагаються вирішити це питання по -своєму.

Якщо мова йде про дрібні проекти, то їх намагаються реалізувати силами вітчизняних компаній. Найчастіше це приносить негативний досвід. Великі проекти зазвичай запускають за підтримки великої іноземної інжинірингової компанії. На перший погляд, це найправильніший шлях. Але на практиці життя вносить свої корективи. Очевидно, що більшість компаній з досвідом в сонячній енергетиці ніколи не працювали на ринку СНД. Вони можуть бути дуже хорошими фахівцями у своїй сфері, але стикаючись з місцевою специфікою, не завжди можуть ефективно здійснювати управління складними проектами на незнайомій території.

Нещодавно ми консультували один великий проект, який планувалося фінансувати за рахунок кредитних коштів від великого європейського банку. Банк висунув умову, за яким всю відповідальність за проект повинна була взяти на себе відомий західний ЕРС-підрядник. Так от, проект загальмувався через те, що всі великі компанії, до яких звернулися з таким запитом, в результаті відмовилися прийняти на себе таку відповідальність. У даному випадку вони справедливо порахували, що їхній досвід у вирішенні технічних питань не гарантує здатноті довести конкретно взятий проект до успішного завершення.

Усвідомлюючи ситуацію, що де-факто склалася, наша компанія вибрала третій шлях. При роботі з клієнтами ми беремо на себе повну відповідальність за реалізацію проекту «під ключ». При цьому відсутність досвіду реалізації великих проектів компенсується залученням досвідчених іноземних партнерів. Так з сонячної енергетики ми давно і успішно співпрацюємо з однією великою компанією, яка з 2003 року спроектувала і побудувала в США сонячні електростанції сумарною потужністю понад 120 МВт. Наш досвід показує, що для України є більш ефективним саме такий підхід, коли місцева компанія бере на субпідряд кваліфікованих закордонних партнерів, а не варіант коли західний ЕРС-підрядник намагається реалізувати проект за допомогою місцевих субпідрядників.

ІАА Cleandex: Чи могли б Ви відзначити по два-три лідера українського ринку альтернативної енергетики в кожному із сегментів (для вітро- та сонячної енергетики): девелопмент, консалтинг та проектування, виробництво обладнання.

Лукомський Д.В.: Ринок зараз дуже динамічно розвивається і не хотілося б когось образити. По ринку сонячної енергетики можу відзначити компанії АктівСолар, Бетен, Квазар, Піллар і, звичайно, наша група, а щодо вітру – варто згадати той же Бетен, Вентуріал, ДТЕК, Еврокейп і Карбон.

ІАА Cleandex: Крім відомого в Європі «Квазара», чи є в Україні великі виробники обладнання для сонячної енергетики? Хто постачає обладнання на споруджувані станції?

Лукомський Д.В.: На сьогодні Квазар все ще залишається єдиним виробником сонячних батарей. Торік в Україні були анонсовані кілька контрактів на будівництво заводів з виробництва тонкоплівкових сонячних батарей з річною продуктивністю 6 і 18 МВт. Судячи за доступною нам інформацією, перші сонячні батареї будуть проведені не раніше другої половини 2011 року. Але більше про прогрес у цьому напрямку нам нічого не відомо.

Наша компанія також планує запустити власне виробництво кремнієвих сонячних батарей. У цій сфері ми накопичили найбільший практичний досвід, беручи участь з 2001 року в декількох аналогічних проектах по всьому світу. Минулого року ми провели ряд досить успішних переговорів, але внаслідок того, що державне стимулювання використання вітчизняних комплектуючих було відкладено на рік, наші плани були також тимчасово заморожені. Сьогодні ми продовжуємо працювати в цьому напрямку, але назвати якісь конкретні терміни я не можу.

ІАА Cleandex: Перейдемо до сегменту малих і середніх інсталяцій. У розвинених країнах бізнес більш активно інвестує в дахові інсталяції, ніж населення. Як справи йдуть в Україні? Чи існують приклади, коли виробнича або торгова компанія, будувала маркетингову політику навколо «зеленого» електрики?

Лукомський Д.В.: Специфіка «зеленого тарифу» в Україні в тому, що його однаково складно або, якщо хочете — однаково легко, отримати як для великого проекту потужністю 10 МВт, так і для маленького проекту на 10 кВт. Потрібно буде пройти однаковий шлях, а це автоматично означає, що для малих проектів підключення по «зеленому тарифу» стає економічно недоцільним. З іншого боку за останні півроку до нас вже було кілька звернень від компаній, які готові інвестувати в невеликий пілотний проект на 30-50 кВт, підключити його за «зеленим тарифом» і вже потім приймати рішення про подальше розширення. Крім цього, ми зараз активно працюємо з власниками комерційної нерухомості, стимулюючи їх до використання «зеленої» електрики.

ІАА Cleandex: Для приватного споживача в Україні наскільки є вигодним встановлення мікростанції на ВДЕ? Скільки це в середньому коштує і через скільки років може окупитися (можна зробити міні-розрахунок: вартість основних компонентів, монтажу; економія на рік)?

Лукомський Д.В.: Вартість вітроелектростанції визначається її потужністю, типом (мережева, автономна, резервна) і може змінюватися від 2,5 євро за Вт і вище. Окупність мережевих ВЕС за умови підключення по «зеленому тарифу» становить близько 5-7 років. У разі ж автономних або резервних ВЕС все залежить від наявності альтернативних рішень, і говорити потрібно, швидше, про відносну окупність.

Як приклад можу навести один з наших проектів, в якому на об’єкті взагалі була відсутня центральна електромережа, а електроживлення було організовано від бензинових генераторів. З урахуванням вартості будівництва ЛЕП та трансформаторної підстанції, застосування гібридного рішення з використанням вітро- сонячної електростанції і вже існуючих генераторів виявилося фінансово більш виправданим. Але на об’єкті, де вже є централізована мережа, аналогічне рішення ніколи б не пройшло економічний відбір.

ІАА Cleandex: Яким Ви бачите розвиток ринку альтернативної енергетики в Україні в найближчі роки? Обсяги державної підтримки та приватних інвестицій, рівень конкуренції, рентабельність і інші компоненти?

Лукомський Д В.: Ми вважаємо, що в найближчі роки ринок альтернативної енергетики в Україні буде стрімко розвиватися. Звичайно, якщо не набудуть чинності якісь суттєві зміни правового поля, про які ми не знаємо. У найближчі роки є всі передумови для бурхливого зростання інвестицій і розвитку супутніх напрямків бізнесу. Що буде потім, коли державна підтримка почне зменшуватися? Я думаю, що відбудеться те ж саме, що ми бачили на прикладі інших країн — найсильніші гравці перефокусуються на нові ринки, а більш слабкі підуть з ринку. Очевидно, що рівень конкуренції в найближчі роки буде тільки зростати, а рентабельність повільно знижуватися. Тому, саме зараз найбільш сприятливий час, щоб увійти у цей ринок.

◊ ◊ ◊

Група компаній Авенстон є одним з лідерів українського ринку в сфері впровадження комплексних інженерних рішень з використанням енергоефективних технологій та відновлювальних джерел енергії. Центральний офіс компанії знаходиться в м. Києві. За плечима команди Авенстон — багаторічний досвід проектування та інсталяції різних систем будь-якої складності, участь у великих проектах по запуску промислових виробництв в різних галузях.