Чи можливий повний перехід України на ВДЕ?

Триває жвава глобальна дискусія про збереження балансу між викопним паливом і ядерною енергією, з одного боку, і відновлюваними джерелами, такими як гідроенергія, сонячна енергія, енергія вітру, геотермальна енергія й енергія біомаси, з іншого. Будучи одним із найбільших енергетичних ринків Європи і найбільшим споживачем, Україна відіграє важливу роль у цій полеміці.

Якщо сектор відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в країні продовжить рости, це сприятиме зміцненню енергетичної безпеки, інтеграції на ринку і декарбонізації. Міжнародні інститути, в тому числі й Європейський банк реконструкції та розвитку, вже продемонстрували свою впевненість у прогресі українського сектора відновлюваної енергетики.

Який стан галузі нині? Чи підтримується перехід країни на ВДЕ на державному рівні? Який потенціал України, і чи станемо ми свідками повного переходу на альтернативну енергетику?

Поточний стан галузі

Незважаючи на те, що Україна – новачок на ринку відновлюваних джерел енергії, темпи зростання в цьому секторі вражають. Недавній огляд, проведений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, показав, що тільки протягом ІІ кварталу 2019 року Україна запустила вітрових електростанцій (ВЕС) загальною потужністю 71 МВт, сонячних (СЕС) – 568,3 МВт і біогазових установок – 16 МВт.

Для порівняння: в 2017 році, за даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, в експлуатацію введено 87 нових об’єктів ВДЕ загальною потужністю 257 МВт, із яких:

• 64 сонячні енергетичні об’єкти загальною потужністю 211 МВт;
• 3 вітроенергетичні об’єкти загальною потужністю 27,4 МВт;
• 9 електростанцій на біомасі потужністю 14 МВт;
• 3 малі гідроенергетичні об’єкти загальною потужністю 4,6 МВт.

У 2017 році загальна кількість енергії, виробленої ВДЕ, за даними Держагентства, склала 2096 ГВт-год. Інформацію про частки кожного джерела енергії у загальній структурі обсягу електроенергії, виробленої об’єктами ВДЕ, можна подивитися на рис. 1.

Який саме вид відновлюваного джерела енергії переважає в тому чи іншому регіоні можна побачити на рис. 2.

За останні чотири роки в нові проекти ВДЕ в Україні інвестовано близько 1,5 млрд євро. Серед усіх інвестиційних проектів у сфері відновлюваної енергетики є унікальна можливість будівництва сонячної електростанції потужністю 1,2 ГВт в Чорнобильській зоні відчуження (рис. 3). Після катастрофи на станції 1986 року величезна територія біля реактора стала непридатною для проживання людей протягом сотень років. Однак в 2016 році французькі інженери змогли локалізувати джерело випромінювання, насунувши на будівлю реактора ізоляційне арочне спорудження. У будівництва СЕС на даному місці є ряд переваг:

• придбання 2500 га земельних ділянок в 10-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС у безпосередній близькості від доріг і ліній електропередачі може бути здійснено за спеціальною ціною оренди;
• загальна площа, доступна для сонячних електростанцій першого пріоритету, становить 2500 га, що відповідає 1,2 ГВт потужності; проект має гнучке масштабування завдяки наявності землі, яку легко придбати;
• 1,2 ГВт можна розділити на чотири етапи, що потребують будівництва нових підстанцій, включаючи інвестиції в інфраструктуру і розчищення території;
• велика частина інфраструктури знаходиться в хорошому робочому стані;
• мережа і підключення, включаючи трансформаторну підстанцію, відкриті розподільні пристрої й високовольтні лінії електропередачі, доступні на близьких відстанях;
• очікується до 1500 ГВт-год річного виробництва енергії;
• попереднє техніко-економічне обґрунтування, розроблене Tractebel France і профінансоване Міністерством економіки і фінансів Франції, підтверджує фінансову і технічну стійкість проекту.

Державна підтримка та регулювання ВДЕ

Після прийняття в 2017 році Закону України «Про ринок електроенергії» сектор відновлюваної енергії розвивається швидкими темпами. Для стимулювання використання відновлюваних джерел енергії уряд запровадив «зелені» тарифи, які сумісні з пільговими тарифами ЄС:

• безпечний «зелений» тариф надавався до 2030 року і визначався Законом «Про електроенергетику»;
• тарифи встановлювалися в євро – нульовий валютний ризик у гривні;
• закон гарантує закупівлю 100% енергії, виробленої з ВДЕ, оптовим оператором;
• закон визначає, що бонус за використання українського устаткування надається на рівні 5-10% додатково до існуючого стимулюючого тарифу;
• угода про закупівлю електроенергії істотно захищає права інвесторів і кредиторів;
• національна комісія з регулювання енергетики відповідає за встановлення пільгових тарифів, ліцензування ВДЕ, надання та розподіл фінансової підтримки правомочним сторонам.

Нижче представлена порівняльна таблиця тарифів в Україні й інших європейських країнах (рис. 4).

Нині Україна переходить від так званого зеленого, або пільгового, тарифу, одного з найприбутковіших у світі для енергетичних компаній, до нової системи квот, заснованої на аукціонах, яка набере чинності з 2020 року.

Згідно з даними IRENA, кількість країн, які ввели систему аукціонів із ВДЕ, зросла до 67 в 2017 році з 6 в 2005 році, і до цих пір це число збільшується.

Аукціон призначений для запобігання монополії на українському ринку ВДЕ. Це прозорий конкурс, що проводиться через електронну торгову систему ProZorro двічі на рік, восени і навесні. Згідно з ним, участь у торгах буде обов’язковою з 2020 року для проектів сонячної енергетики потужністю понад 1 МВт і вітряних електростанцій з потужність більше 5 МВт. За умовами конкурсу, той, хто запропонує найнижчу ціну, зможе продавати «чисту» електроенергію державі. До кінця цього року має відбутися перший пілотний аукціон. Компанія, котра виграє тендер, підпише контракт і гарантує підтримку уряду протягом 20 років.

Закон передбачає, що ті, хто підпише контракти 2019 року, будуть мати можливість фактично завершити будівництво своїх блоків і об’єктів, забезпечуючи поточні тарифи для сонячних проектів на два роки і для вітрових – на три.

Потенціал відновлюваних джерел енергії в країні

Україна – найбільша країна Європи, тут більше 290 сонячних днів у році. Країна також унікально родюча: сільськогосподарські угіддя займають 70% території, тобто біоенергетичний потенціал очевидний.

Україна може перейти до 91% частки ВДЕ до 2050 року, згідно зі звітом Національної академії наук та Фонду Генріха Белля «Перехід України на відновлювану енергетику до 2050 року». Очікується, що перехід буде як економічно, так і технологічно здійсненним.

Згідно зі звітом, повний перехід можливий при:

• відповідній цільовій політиці;
• відмові від будівництва нових атомних блоків;
• жорсткому обмеженні викидів теплових електростанцій;
• підтримці заходів зі збільшення енергозбереження та енергоефективності.

Основними джерелами енергії будуть вітер, сонце і біомаса. Передбачається, що виробництво енергії з вітру складе 45%, сонця – 36%, а біомаси та відходів – до 73%.

Відповідно до підрахунків Української вітроенергетичної асоціації на сьогодні потенціал ВЕС України – 16 ГВт. У звіті Національної академії наук та Фонду Генріха Белля змодельовано два сценарії переходу – ліберальний і революційний. Згідно з оптимістичним сценарієм, потенціал ВЕС в 2030 році буде 25 ГВт, а в 2050 – 60 ГВт (табл. 1).

Згідно з даними Держенергоефективності України, теоретично потенціал сонця в нашій країні – 730 млрд кВт-год на рік, але технічно можливо – 34,2 млрд кВт-год на рік. Прогнозується, що 40-50% приватних домогосподарств будуть використовувати сонячні панелі на дахах будинків до 2050 року. Це зі свого боку збільшить попит на використання сонячних колекторів для підігріву води. Отже, приватні домогосподарства будуть забезпечені гарячою водою на 70-100% влітку і на 15% взимку. Знову ж таки, в звіті Національної академії наук та Фонду Генріха Белля змоделювали ліберальний і революційний підходи на перехід до сонячної енергетики (табл. 2).

Згідно з даними Біоенергетичної асоціації України, потенціал країни становить близько 20 млн тонн енергії, а в 2050 році – 42 млн тонн енергії (табл. 3).

Україна досягла значних успіхів у плануванні майбутнього своєї енергетичної системи та розробці політики в галузі ВДЕ. У звіті Міжнародного агентства з відновлюваної енергії (IRENA) відзначається, що до 2030 року більш широке використання відновлюваної енергії має знизити загальні витрати на енергосистему України. На рис.5 показані прогнози використання ВДЕ.

Примітно те, що деякі українські міста вже привселюдно заявили про повний перехід на ВДЕ до 2050 року. Житомир – перше місто в Східній Європі, де планується повний перехід на альтернативні види енергії. Мер міста заявив про це ще 2018 року. Над цим проектом спільно працюють міська влада і міжнародна неурядова екологічна організація 350.org. Такі ж меморандуми про співпрацю з 350.org підписали мери Кам’янець-Подільського та Чорткова.

Що ж, у разі впровадження цільової політики розвитку ВДЕ (а це основна умова революційного сценарію «енергетичного переходу» України), цілком реально збільшити до 2050 року частку альтернативної енергії в країні до 91%. При цьому необхідно скоротити потребу в енергоресурсах на 42% порівняно з консервативним сценарієм.

Результати моделювання революційного сценарію свідчать про те, що Україна має достатній відновлюваний енергетичний потенціал, який може забезпечити повне покриття потенційного попиту на енергетичні ресурси та послуги навіть в умовах збереження високої частки енергоємної промисловості.

Авенстон беззаперечно сприяє розвитку галузі сонячної енергетики в Україні за рахунок встановлення великої кількості наземних та дахових сонячних електростанцій. Наші послуги щодо будівництва сонячних електростанцій охоплюють всі етапи таких проєктів, не обмежуючись лише монтуванням сонячних батарей. В нашій компанії клієнти можуть замовити проєктування сонячної електростанції, купити сонячні батареї та інвертори, отримати професійну консультацію з будь-яких питань в сфері сонячної енергетики та інших ВДЕ.