Один з провідних гравців в сфері сонячної енергетики, компанія Авенстон має значний портфель проектів сонячних станцій для багатьох замовників, але також планує розвивати і власну генерацію. В інтерв’ю для ExPro її генеральний директор Дмитро Лукомський розповів про власний досвід роботи в сонячній енергетиці, перспективні напрямки «сонячного» бізнесу, а також дав ґрунтовні поради потенційним інвесторам:
Коли була заснована і чим займається сьогодні ваша компанія?
Компанія і бренд Авенстон є еволюційним розвитком мого попереднього бізнесу, який стартував ще у 2010 році. Як і раніше, ми зараз займаємося тим, що будуємо промислові сонячні електростанції.
Якого розміру на сьогодні пакет замовлень компанії?
Зараз у нас в роботу запущено дві нові промислові сонячні електростанції сумарною потужністю близько 6 МВт, але на наступний рік ми маємо плани побудувати або прийняти участь у будівництві сонячних станцій потужністю 50-60 МВт. Загальний портфель проектів, який ми зараз розглядаємо є значно більшим, а цифри 50-60 МВт базуються на тих можливостях і досвіді, які в нас вже є на сьогодні. Маю надію, що десь за півроку наші виробничі можливості зростуть і, можливо, нам вдасться взяти участь в більшій кількості проектів наступного року. 50-60 МВт – це ті потужності, в яких ми впевнені, розуміємо як будувати, знаємо де знайти підрядників, обладнання, який канал закупівель використовувати.
Я маю досвід роботи в сонячній енергетиці з 2001 року. Спочатку – працював на заводі «Квазар», був головним технологом на виробництві кремнієвих фотоперетворювачів та сонячних панелей. Потім ми з партнерами заснували компанію «Рентехно» та пропрацювали на ринку 8 років. Наступним еволюційним кроком стало створення компанії Авенстон. Всі нові проекти наразі ми розвиваємо саме під брендом Авенстон.
Чим ви займалися в «Квазарі»?
На цей завод я потрапив одразу після інституту. Там займався випуском сонячних фотоелементів, а потім (з цих фотоелементів) – сонячних панелей. Пропрацював 6 років, з яких 5 років – був головним технологом. В ті роки (2002-2007 рр – ред.) це був сучасний виробничий цех. Це був найпотужніший завод в СНД, але згодом всі виробничі потужності почали переходити в Китай, а всі виробники, включаючи «Квазар» та європейські компанії, не витримали конкуренції і згорнули виробництво. Китайці виграли вчисту: скупили обладнання та запустили дуже потужні лінії.
На сьогодні я не бачу економічного сенсу в розгортанні подібного виробництва. Можливо, ще є перспектива виготовляти щось дуже високотехнологічне і високоефективне, наприклад, сонячні фотоелементи космічного призначення. Але це вже висока наука і штучне виробництво. Для того, щоб конкурувати в сегменті масового ринку, необхідно мати дуже потужні річні обсяги виробництва, а це – дуже великі обсяги капітальних інвестицій. Щоб проект був економічно доцільним, треба запускати завод, який має продавати свою продукцію по всьому світу. Працюючи виключно для українського ринку, таке виробництво буде неконкурентним по ціні, навіть враховуючи транспортні витрати на доставку з Китаю.
Коли я запускав з товаришами свій перший бізнес (це був бренд «Рентехно»), то основна наша ідея полягала в організації виробництва в Україні сонячних панелей. Але коли ми розібралися та зробили всі необхідні розрахунки, то зрозуміли, що на фоні запуску виробничих потужностей в Китаї (це був 2009 рік), подібні проекти вже не мали ніякого сенсу. Тому ми зосередилися на будівництві сонячних електростанцій – як раз в 2009 році був вперше введений «зелений» тариф. Ми побачили перспективи цього ринку, і фактично з 2010 року стали займатися не виробництвом комплектуючих, а інсталяцією вже готового обладнання. На сьогодні ми будуємо сонячні станції повністю «під ключ», у нас є спеціалісти з проектування, постачання обладнання, будівництва і сервісної підтримки. Авенстон працює не тільки як генпідрядник, а скоріше як компанія, яка може взяти на себе управління проектом від нульової фази, коли тільки відводиться земельна ділянка, і до моменту введення його в експлуатацію, а також супроводжує оформлення ліцензій, «зеленого» тарифу, тощо.
Як щодо документального супроводу?
Часто до нас звертаються клієнти, в яких або немає досвіду, або які кажуть: «Я хочу все віддати в одні руки і отримати вже працюючу електростанцію». Ми розпочали надавати такі послуги кілька років тому. Для 90% проектів, в яких ми приймали участь, ми також допомагали отримати ліцензію, «зелений» тариф, укладати договір з ДП «Енергоринок», тобто – надавали повний формальний супровід. Також наша компанія виконує сервісне та гарантійне обслуговування сонячних електростанцій.
На який період Авенстон надає сервісне обслуговування?
Якщо ми будували станцію, то перший рік обслуговування здійснюється безкоштовно. В цей період можуть виявитися якісь технічні дефекти, і їх необхідно усунути. А далі, по бажанню замовника, він може залишитися з нами або організувати в себе власну службу експлуатації. Наша сервісна підтримка може мати сенс, якщо власник сонячної станції не хоче цим займатися самостійно, або в нього невелика сонячна електростанція, через що йому не вигідно утримувати окремий підрозділ. У такому випадку ми можемо підтримувати цю станцію протягом всього її життєвого циклу, тобто більше 20 років.
З проектами якої потужності ви починаєте працювати?
Ліміту немає, але є економічна доцільність. Сьогодні ми працюємо в діапазоні 5-20 МВт, але готові супроводжувати проекти, починаючи від 1 МВт.
До вас звертаються компанії з бажанням будувати дахові станції?
Дахових сонячних електростанцій наразі дуже мало. Це приблизно 1-2% від всієї потужності побудованих в Україні СЕС, по кількості – до 25%. Їх потужність досить маленька. Важко знайти дах з великою площею, нерідко наявні дахи знаходяться в перед аварійному стані, у них обмежена несуча здатність, вони можуть не витримати установки на них сонячних панелей. Додаткові інвестиції в ремонт даху роблять таку електростанцію не дуже вигідною. Є ситуації, коли був плаский дах, який протікав, з нього зробили скатний дах із сучасного матеріалу, який дуже легкий і на нього не можна встановлювати сонячні панелі. Зазвичай підходящих дахів вже не так й багато, але ми прогнозуємо, що цей напрям буде у фокусі уваги ринку через кілька років.
Чому саме?
Коли в країні будується багато потужних наземних станцій, здебільшого в одному регіоні (у південному), – це не дуже правильно. Сонце – це таке джерело енергії, яке треба максимально наблизити до споживача, тоді воно стає більш дешевим і використовується більш ефективно. Якщо ми будуємо велику станцію потужністю 20 МВт десь у чистому полі, і нам треба передати цю енергію в мережу, то ми стикнемося з великими втратами при транспортуванні. В масштабах цілої країни більш доцільною буде ситуація, коли буде дуже багато не такої великої розподіленої генерації, яка буде встановлена там, де є споживач, наприклад, біля будинку, на фасаді, на даху. Таким чином, споживання та генерація будуть більш збалансовані та наближені одне до одного. Зараз в Україні активно обговорюється проблема: якщо сонце та вітер будуть розвиватися такими активними темпами, то через 1,5 роки можуть виникати небаланси в енергосистемі. В майбутньому треба буде вкладати великі кошти в нові технології, що приймають участь в балансуванні, наприклад акумуляторні потужності, або відходити від великої генерації до розподіленої. Приймаючи до уваги досвід розвинених країн, можна досить чітко прогнозувати, що потужність дахових інсталяцій буде тільки зростати в майбутньому. В середньостроковій перспективі ми почнемо зменшувати рівень потужності наземних проектів і все більше робити дахових станцій.
І фасадні станції також?
Фасади не такі ефективні. Це окрема технологія – BIPV. Використання фасадних сонячних електростанцій дуже залежить від стану фасадів і є доцільним, якщо у вас є старий фасад і ви плануєте його ремонт або у випадку будівництва нової споруди.
Тобто якщо будується житловий комплекс, то на даху або стінах варто подумати про розміщення сонячних панелей?
Житловий комплекс не дуже підходить, краще промислові будівлі, логістичні склади, цехи, можливо, ТРЦ. Тобто приміщення з великою площею даху і малою кількістю поверхів. В багатоповерхівки вільних стін майже немає (значну площу займають вікна) і дах теж маленький. Встановлена сонячна потужність буде набагато менше, ніж споживання цього будинку, і не буде покривати його потреби. А якщо, це буде, наприклад, логістичний склад, в ньому електроенергія витрачається на освітлення, кондиціонування повітря, в такому випадку генерація і споживання можуть бути збалансовані, а значить – економічно доцільними.
Щодо цін, складається тенденція, що 1 МВт встановленої сонячної потужності коштує біля €1 млн…
Ні, зараз все коштує дешевше.
На які ціни варто орієнтуватися інвестору?
Я б на ціни не орієнтувався, адже ціни змінюються майже кожен день. Інвестиція дуже залежить від того, якої потужності об’єкт, які у нього справи з підключенням – десь точка підключення знаходиться поруч і воно дешеве, а десь – треба тягнути кабельну лінію. Я б дивився на період окупності, бо на сьогодні сонячна енергетика – це, в першу чергу, інвестиційний проект. Тобто люди вкладають гроші і отримують прогнозований грошовий потік по «зеленому» тарифу, що гарантований державною протягом певного періоду. Тому варто зважати на окупність, яка зараз складає приблизно 5 років. Ціна €1 млн за 1 МВт – це верхня межа, можливо вона справедлива для якихось невеличних проектів, наприклад, для дахових потужністю до 1 МВт. В діапазоні, в якому ми працюємо, більше 10 МВт ціни значно нижчі.
Тобто ціни на обладнання впали?
Вони не просто впали, вони обвалилися. Відбулося падіння ціни на сонячні панелі на декілька десятків відсотків за рік. На сьогодні ми маємо дві тенденції: перша – це зменшення «зеленого» тарифу для нових потужностей, відповідно до закону, з 1 січня 2020 року на 10% (також обговорюється можливість зниження на 20% або 30%); друга – падіння цін на сонячні модулі. А сонячні модулі – це майже половина вартості об’єкту. Це падіння цін компенсує зменшення «зеленого» тарифу для майбутніх проектів. Скільки років ми працюємо – весь час окупність складає близько 5 років. Спочатку був високий тариф, але обладнання коштувало дуже дорого. Я думаю, що якщо навіть тариф зменшать на 30% від сьогоднішнього рівня, але сонячні панелі все одно продовжать дешевшати, і окупність стане не 5 років, а 6-6,5 років. Беручи до уваги те, що сонячна електростанція працює 30 років, то вже не так важливо, чи ви окупилися за 5 або за 6 років. Важливо те, що після того ви же 24-25 років будете отримувати чистий грошовий потік.
Навіть якщо законодавець прийме найгірший варіант, наприклад, -30%, галузь все одно буде розвиватися?
Все одно будуть будувати, і навіть темп введення в експлуатацію нових потужностей можуть не сильно впасти.
Як бути з проблемою підключення, як її регулювати?
Регулювати її досить складно, адже оператори мереж – це в основному приватні компанії. Але варто зауважити наступне. Зараз важко підключатися в південних регіонах, бо там є багато бажаючих. Ще донедавна ніхто не хотів будуватись в західних чи північних регіонах. В цих регіонах, де не такий високий рівень інсоляції, немає ажіотажу і немає технічних проблем, а підключення дешевше і простіше. Так от, що може зробити держава? Вона може диференціювати «зелений» тариф в залежності від регіонів. Також на сьогодні обговорюється модель аукціонів і швидше за все вони виконають свою функцію і «зелений» тариф, наприклад, на півдні стане нижчим, бо там буде великий попит з боку інвесторів, а на півночі – тариф може бути вище, бо там попит менше. Автоматично, після аукціонів тариф буде різний в залежності від регіону. Варіант застосування диференційованого тарифу дозволив би зняти проблему небалансів, знизити втрати при транспортуванні у масштабах країни.
Яка ваша позиція щодо аукціонів, як нового підходу регулювання галузі?
Як ідея, аукціон може бути і нормальним, але все залежить від того, як він буде прописаний. Щоб потрапити на аукціон необхідно надати внесок. Певні потужні гравці, які будуть мати капітал, зможуть зробити ці внески, а якісь маленькі не будуть мати такої можливості і не зможуть прийняти участі.
В законопроекті вказана цифра $50 тис/МВт, а Держенергоефективності, пропонує $10 тис/МВт…
Ставку треба зменшувати в тому сегменті, в якому ми працюємо – це біля 10 МВт. Якщо приймати участь в аукціоні на потужність 10 МВт, треба зробити внесок у розмірі півмільйона доларів. Це значна сума для українського інвестора, щоб він десь її взяв, а потім просто заморозив. Навіщо це робити? Щоб відсіяти, маленьких гравців? На мою думку, краще б новим підходом до регулювання був не аукціон, а диференціація «зеленого» тарифу, наприклад, в залежності від регіонів. При перегляді «зеленого» тарифу можливе введення регіональних коефіцієнтів: бачимо технічну проблему на півдні, стимулюємо будувати на півночі; бачимо, що почали використовувати родючі землі, вводимо певний підвищуючий коефіцієнт для дахів.
Ви згадали про географічну диференціацію, але ж на півночі України рівень інсоляції нижчий ніж на півдні?
Нижчий рівень інсоляції вплине на строки окупності проекту. Буде, наприклад, не 5, а 6,5 років, а станція все одно пропрацює до 30 років. За період після проходження точки окупності, ви 23-24 роки будете отримувати майже чистий прибуток, адже витрати на підтримання станції в робочому стані порівняно низькі (охорона, орендна плата за землю і дуже дешеве сервісне обслуговування). Не треба тримати великий штат чи закуповувати паливо. Це дуже ефективний бізнес.
Ви плануєте мати власні СЕС?
Ми вже тривалий час вивчаємо варіанти, щоб інвестувати у власні проекти, але частіше, коли готуєш проект для себе, на нього знаходиться покупець, який робить дуже привабливу пропозицію. Наші плани на наступний рік – це 5-7 МВт власної генерації, ми зараз аналізуємо перспективні ділянки. Це має бути перспективна ділянка з точки зору генерації (інтенсивності сонячного випромінювання), а також з точки зору обслуговування. Вона не має бути такою, до якої треба з Києва два дні добиратися, логістика має бути зрозуміла. Але, так ми дивимося, адже це непоганий бізнес. Сонячна енергетика та «зелений» тариф – це фактично заміна валютного депозиту. Прив’язка тарифу до євро робить інвестиції в альтернативну генерацію унікальними капіталовкладеннями.
Ваша компанія цікавиться балансуючими потужностями?
Зараз ми встановлюємо (за бажанням клієнта) акумулятори для невеликих сонячних електростанцій, призначення яких – бути джерелом генерації електроенергії на короткий проміжок часу, тобто на випадок аварії та відключення електростанції. Ця ж система зможе працювати, коли постане проблема небалансів. Зараз вона працює на випадок аварії, а потім вона буде застосована для короткотривалого покриття піку споживання.
Але ці речі, ще не прописані в законодавстві. Якщо, ви віддаєте в систему енергію із сонячної станції, її ціна – це «зелений» тариф, а якщо ви її виробили, «закачали» в акумулятор, а потім видали в систему то це «зелений» тариф чи ні? Адже електрику могли «закачати», як із сонячної батареї, так і з мережі. Це питання треба врегулювати, але технічно такі системи вже впроваджуються.
Чи буде Авенстон розвивати напрям зберігання електроенергії?
Скоріш за все буде, бо ми в першу чергу інжинірингова компанія. Системи накопичення енергії – дуже цікава та перспективна технологія. Ми вже відслідковуємо тренди, можливо це будуть не акумулятори, можливо, це буде якась нова технологія. Ми також уважно дивимося в сторону smart grid.
Чи може до Вас звернутися клієнт, який просто хоче вигідно вкласти свої кошти, і який, наприклад, не має власної ділянки для розміщення сонячних панелей чи перед приходом до Вас він сам має знайти ділянку?
В нас є дуже велика база наземних ділянок, які він може придбати або взяти в оренду. Ми знаходимося в епіцентрі подій в галузі, до нас звертаються і інвестори, і девелопери, і підрядники, і постачальники обладнання. Наприклад, нещодавно до нас звернувся інвестор, який має ділянку в Полтавській області, але вона була не дуже приваблива, адже її підключення в мережу мало бути досить дорогим і тривалим. Ми запропонували йому набагато кращу ділянку в Хмельницькій області. У нас значна база проектів на різних стадіях.
До речі зазначу, що серед тих проектів, які є в нашій базі та які можна реалізувати в найближчі 3 роки, їх загальна потужність перевищує 800 МВт. Це проекти на різних стадіях та з різною перспективою. Ми пропонуємо клієнту широкий спектр проектів. Зараз ринок живий, йде пошук різних форм співробітництва, які дозволяють рухати проекти вперед.