Сонячні електростанції (фотоелектричні або PV-електростанції) можна класифікувати за кількома ознаками залежно від способу розміщення, підключення до електричної мережі, використання систем стеження за сонцем, призначення та конструктивних особливостей. Розуміння цих класифікацій допомагає інвесторам і девелоперам оцінювати різні конфігурації PV-систем з урахуванням цілей проєкту, технічних вимог та інвестиційної стратегії.
У цій статті наведено огляд основних типів фотоелектричних електростанцій, які використовуються у комерційних та utility-scale проєктах відновлюваної енергетики.
Найбільш поширеними є мережеві сонячні електростанції. Вони можуть працювати як для забезпечення власного споживання електроенергії у внутрішніх мережах будівель і споруд без передачі надлишків у зовнішню мережу, так і для видачі всієї виробленої електроенергії в мережу вищої напруги.
У першому випадку йдеться про сонячні електростанції, інтегровані у внутрішні електричні мережі об’єктів і призначені для покриття власного споживання. У другому — про генерацію електроенергії для продажу іншим споживачам. У таких проєктах виробництво електроенергії зазвичай географічно відокремлене від споживання, тому потрібна передача електроенергії через мережі з відповідною трансформацією напруги для зменшення втрат.
Оптимальна конфігурація PV-системи залежить від цілей проєкту, характеристик майданчика, профілю споживання електроенергії, вимог до підключення до мережі та інвестиційної стратегії.
Дізнайтеся більше про підхід Авенстон як Operating Partner для комерційних та utility-scale проєктів відновлюваної енергетики у розділі “Напрями діяльності”.