Відновлювані джерела енергії – енергетична незалежність для України

Енергетична безпека та незалежність перейшли на порядок денний в Україні з часів, коли Росія розпочала війну на Донбасі чотири роки тому. До 2014 року Україна покладалася на Росію як постачальника газу.

Але війна та анексія Криму відштовхнули Україну від співпраці з Москвою та спонукали до співробітництва з більш доброзичливими, але і більш дорогими постачальниками, такими як Угорщина та Польща.

Україна не ввозила газу з Росії для власних потреб вже більше двох з половиною років. Проте й досі імпортує російський газ, який транзитує до клієнтів російської газової компанії «Газпром» на захід.

На сьогоднішній день будівництво Північного потоку 2 – трубопроводу, який транспортуватиме газ з Росії до Німеччини через Балтійське море, викликало сумніви щодо продовження статусу України як великої транзитної країни для російського газу, що, у свою чергу, викликає сумніви щодо її енергетичної безпеки.

Для деяких відповідь зрозуміла: посилення відновлюваної енергії. У той час як частка енергії, яку Україна отримує від відновлюваних джерел, залишається досить низькою – 1,2% у 2017 році (2,086 млн. КВт), ринок стрімко зростає.

Оптимістичні прогнози передбачають, що до середини століття Україна отримуватиме майже всю енергію від відновлюваних джерел. Але цей «революційний сценарій» потребуватиме значних інвестицій та розвитку інфраструктури.

Інвестиції та мотивація

Поточне енерговиробництво в Україні значно схильне до викопного палива та ядерної енергії, а вугільні та газові електростанції, а також атомна енергетика становлять до 92% виробленої енергії. Але дане енерговиробництво змінюється досить повільно.

За даними Національної інвестиційної ради України, з 2014 року в країну було інвестовано 550 млн. дол. Це саме та частка, яку українські сусіди інвестували протягом такого ж часу. Угорщина, яка не відома своєю зеленою політикою, лише в 2017 році виділила 649 млн. дол. на відновлювані джерела енергії. У той же час сектор відновлюваних джерел енергії в Україні швидко зростає: від 2012 до 2017 року відновлювана продукція виросла втричі, за даними Української асоціації відновлюваних джерел енергії.

Однією з причин цього є те, що відновлювані джерела енергії є прибутковим бізнесом в Україні, вважають прихильники. «Це абсолютно прозорий бізнес, який може принести окупність проекту за один-шість років», – сказав Юрій Подоляк, комерційний директор IK NET.

Іншою ж причиною є система зелених тарифів України, створена в 2009 році, яка пропонує більш високу ставку для виробників відновлюваних джерел енергії на національному енергетичному ринку України – ставку, яка встановлюється для виробника, коли він виходить на ринок. Додайте до цього й інші сприятливі фактори, такі як великі земельні ділянки України та клімат, що корисні для вітрових та сонячних електростанцій, а також існування ідеальних умов для розвитку ринку відновлюваної енергії.

«Ринок відновлюваних джерел енергії – це не просто гарна річ», – говорить Матс Лундін, в.о. голови Європейсько-Українського енергетичного агентства та засновника вітроенергетичної компанії “Віндкрафт Україна”. «З огляду на сьогодні, в усьому світі відновлювані джерела є єдиними на ринку, які реально розвиваються». «Витрати суспільства на утримання електростанцій, що працюють на вугіллі, будуть набагато дорожче, ніж просто відновлювані джерела енергії. Отже, краще закрити вугільні електростанції і почати будувати більше з використанням відновлюваних джерел енергії », – сказав він.

Дослідження Національної академії наук України свідчать про те, що при належних інвестиціях 90 відсотків енергії України можуть надходити з відновлюваних джерел енергії.

Вітрова та сонячна енергія

Які джерела відновлюваної енергії виявляться, однак, найбільш прибутковими, це інше питання. Постійні вітри на півдні України сприяють хорошим перспективам вітрової енергії.

Минулого року вітрова енергетика склала 47% від загального виробництва з відновлюваної електроенергії , а саме 970,5 млн. кВт.год. 65 % цієї енергії було вироблено однією компанією – ДТЕК. Компанія експлуатує найбільшу вітроелектростанцію в Україні – Вітроелектростанцію Ботієво в Запорізькій області, потужністю 200 мегават. Ця потужність скоро збільшиться вдвічі, оскільки ДТЕК співпрацює з General Electric для будівництва другого заводу в Запорізькій області. Перший етап будівництва, в який інвестовано 150 мільйонів доларів, завершиться у 2019 році.

За вітровою енергією слідує сонячна, що становить 35% від виробництва електроенергії з відновлюваної енергії в Україні у 2017 році – 710,7 млн. кВт.год.

Зовсім нещодавно українська сонячна енергетична компанія UDP Renewables оголосила про масштабне партнерство з іспанською компанією Acciona Energia Global, світовим лідером в галузі зеленого виробництва. Планується, що в Київській області буде працювати сонячна електростанція річною потужністю в 57,6 мегават. «У січні 2019 року ми плануємо досягти проект, потужністю у 100 мегават», – сказав Сергій Євтушенко, керуючий партнер UDP Renewables.

Ще однією великою іноземною компанією, зацікавленою в інвестиціях в сонячну енергетику в Україні, є TIU Canada, яка в минулому році побудувала станцію на 10,5 мегават в місті Нікополі Дніпропетровської області. «На даний момент ми плануємо ще чотири проекти в Україні», – сказала Валентина Белякова, директор TIU Canada.

Біогазові проекти

Слідом за вітровою та сонячною електроенергією йде біогаз, що складає 194,8 мегават електроенергії України.

Біогаз, що генерується в основному побічними продуктами тваринництва, має нижчий рівень відмов, ніж сонячні та вітроенергетичні підприємства, каже Подоляк. «Ми бачимо найменшу кількість всіх невдач саме у проектах з біогазу та біомаси, оскільки ці проекти спочатку оцінюються як комплексні, тому до них підходять більш ретельно. З точки зору документації, сонячні електростанції є найбільш складними».

«Біогаз найбільш ефективний у менших масштабах: на 1 мегават», говорить Юрій Епштейн, директор консалтингової компанії Accord.

Його думка полягає в тому, що біогазові проекти є найбільш привабливими в довгостроковій перспективі, оскільки вони не залежать від погодних умов і виробляють добрива для аграрного сектора.

renewables-to-independence

Ризики

Зелений тариф України обіцяє прибуток, але бізнес клімат країни залишається менш привабливим через зміну законодавства та розріджені варіанти кредитування в країні.

Розглядаючи з боку законодавства, Верховна Рада запропонувала законопроект, згідно з якого 1 липня наступного року нові сонячні електростанції, потужністю понад 10 мегават і вітрові проекти понад 20 мегаватт, будуть продавати свою енергію на аукціонах, а не державі за зеленим тарифом. Хоча такі аукціони були успішними в інших країнах, інвестори сказали, що цей закон, як і інші зміни в законодавстві, ускладнює планування їхнього бізнесу. «Інвестори завжди шукають певну стабільність, щоб спрогнозувати свої дії на певний період. Але в Україні це нескінченний процес.»

«Український ринок може змінитися з різних непередбачуваних причин , – сказав Лундін. Ми тільки почали працювати з зеленим тарифом, і тепер вони вже відсікають і змінюють правила гри для інвесторів», – сказала Белякова.

Лундін каже, що ідея переходу на аукціони для зеленої енергії виникла через великий інтерес до проектів з відновлюваної енергії.

Але він застерігає, що такі аукціони в інших країнах провалилися. «Подивіться на турецький ринок … через те, що тариф настільки низький, інвесторам доведеться сидіти і чекати від 5 до 10 років, перш ніж обладнання буде достатньо дешевим (за їхніми витратами), щоб відповідати тарифу», – сказав Лундін.

Іншим ризиком є постійно хиткий фінансовий ринок в Україні, де банки рідко дають довгострокові кредити, і, якщо вони це роблять,  це забезпечує його за процентними ставками від трьох до чотирьох відсотків вище, ніж у Європі.

Інвесторам, які не отримають кредит від Укргазбанку, Ощадбанку або інших подібних українських банків, доведеться звертатися до Європейського банку реконструкції та розвитку для отримання кредиту.

renewables independence